Хто має замовляти, створювати, виготовляти та розміщувати соціальну рекламу в Україні і на яких умовах?!.

Образно кажучи (у це слово я вкладаю подвійний сенс - "образ" і "образа") соціальна реклама на нашому семінарі як "дитя у семи нянь", а поза ним як "падчірка". Як сирота, котра поневіряється по рекламних агенціях, редакціях, телерадіоканалах...Як "безпритульна гарно-вродлива дівчина", котра є милосердною і доброщедрою для людей, та змушена ниціти і прохати на своє проживання-існування. То чому все оце так?.. Чому лише на фестивалях вона для всіх модельна Улюблениця? Та й для чого їй це там Красуватися, а все життя взагалі отак жебруватись?..

А для того, що Суспільна і Народна Красуня-Чарівниця, цебто соціальна реклама , має природно-вроджену місію - оздоровлювати людей, екологічно убезпечувати та застерігати їх від лиха, нагадувати їм про високу мораль та етику, добрі традиції і цінності, бережливе ставлення до природи; боротися з алкоголізмом, наркоманією, тютюнопалінням, насильством у родині - усіма людськими негараздами; відвертати дітей та підлітків від шкідливих звичок, утверджувати гармонію людського співжиття, - впливати та головне змінювати моделі людської поведінки як найбільш гуманно-цивілізованої...

То як же допомогти нашій Красуні-Чарівниці? Може, заміж видати за теле-радіо чи газетно-журнального або ПР-рекламного магната... Високопосадовця... Але це примус... Річ ще й у тім, що вона і так їх кохає, а вони її вряди-годи... Дехто лише 5 відсотків часу на добу їй приділяє...

Отже, вихід один - по любові заручитися і стати під білборд "Кохаймося"..., шлюб котрих реєструється на основі, щоб був дійсним, тільки законодавства "Про соціальну рекламу"... У цивільному шлюбі Красуня-Соціалка, як уже знаємо, поневіряється. Саме тому у розробленому мною законопроекті "Про соціально-рекламну діяльність в Україні. Редакція 2006 р.", підтриманому Київською міською організацією Спілки рекламістів України, ВГО "За чисту Україну", Українською міжнародною академією оргигінальних ідей, Всеукраїнським культурно-науковим благодійним фондом Тараса Шевченка (який очолює його праонука) (не буду перелічувати інші громадські організації, політиків, депутатів) - уже поданому до ВР України, - відповідь на запитання "Хто має замовляти соцрекламу" дає стаття Стаття 11. Замовлення соціальної реклами:

1. Замовником соціальної реклами може бути будь-яка особа. Замовляти соціальну рекламу можуть державні органи, комерційні структури, неурядові установи, громадські організації, благодійні фонди, колективи, громадяни.
2. На осіб, які безоплатно здійснюють замовлення та фінансування соціальної реклами, та на осіб, які передають свої майно і кошти іншим особам з цієї метою для соціальної реклами, поширюються пільги, передбачені законодавством України для благодійної діяльності.

На запитання "Хто має створювати і виготовляти соцрекламу" - відповідає Стаття 12. Створення і виробництво соціальної реклами:

1. Державні соціальні органи - служби (центри, організації і т.п.), основна діяльність яких полягає в реалізації урядової соціальної та соціально-інформаційної політики, постійно займаються створенням і виробництвом соціальної реклами, згідно із визначеним на ці потреби бюджетом чи залученням інших коштів, але не менше двадцяти відсотків (15-20 %) свого загального бюджету.
2. Рекламодавці-виробники і/чи дистриб'ютори (інші особи) тютюнової та/або алкогольної продукції зобов'язані спрямувати на виробництво соціальної реклами про шкоду тютюнопаління та вживання алкоголю не менше п'яти (5 %) відсотків річних коштів, витрачених на поширення ними у межах України реклами тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв.
3. Рекламодавці-виробники продукції, яка наносить шкоду здоров'ю і/та довкіллю, зобов'язані спрямувати на виробництво соціальної реклами про шкоду їхньої продукції навколишньому середовищу не менше семи (7 %) відсотків коштів від загальної річної суми її виробництва.
4. Зазначені у пунктах 2 і 3 рекламодавці-виробники виступають також замовниками даної - антитютюнової, антиалкогольної, антиекологічної тощо соціальної реклами.
5. Громадські організації, фонди та інші суспільні інститути, соціальна (соціально-інформаційна і т.п.) діяльність яких обумовлена статутом чи програмою (проектом), спрямовують на створення/виробництво соціальної реклами кошти, згідно із запланованим на це фінансуванням, виступаючи також її замовником, але не менше п'яти відсотків (10 %) свого загального бюджету.
6. Зазначені у ст. 11, 12 державні органи для реалізації соціально-рекламної політики у рамках виділених кошт організовують конкурси (тендери) на створення та виробництво соціальної реклами, залучаючи для цього її виробників.

На запитання "Хто має розмішувати соцрекламу" відповідає Стаття 13. Поширення соціальної реклами:

1. На осіб, які безоплатно розповсюджують соціальну рекламу, та на осіб, які передають свої майно і кошти іншим особам для виробництва і розповсюдження соціальної реклами, поширюються пільги, передбачені законодавством України для благодійної діяльності.
2. Засоби масової інформації - розповсюджувачі соціальної реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, зобов'язані розміщувати соціальну рекламу органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій чи фондів безкоштовно в обсязі не менше п'яти відсотків (5 %) ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами на рік.
3. Засоби масової інформації - розповсюджувачі соціальної реклами, що повністю або частково фінансуються з державного чи місцевих бюджетів, зобов'язані надавати пільги при розміщенні соціальної реклами, замовником якої є державні і/або недержавні заклади охорони здоров'я, освіти, культури, громадські і благодійні організації, фонди тощо.
4. Рекламорозповсюджувачі, які не є організаціями засобів масової інформації, зобов'язані здійснити розміщення соціальної реклами у межах п'яти відсотків (5 %) річної вартості надаваних ними послуг з поширення реклами.
5. Умови, що стосуються часу розміщення і засобів поширення соціальної реклами, запропоновані замовником (рекламодавцем), є обов'язковими для рекламорозповсюджувача, якщо рекламодавець (замовник) звертається до рекламорозповсюджувача не пізніше, ніж за місяць до передбачуваного строку поширення соціальної реклами.

Зауважу, що розміщення соцреклами певним чином відрегулюване в українському законодавстві, як і в російському.

На запитання "На яких умовах має замовлятися, створюватися, виготовлятися та розміщуватися соціальна реклама в Україні", проект-відповідь дає Стаття 14. Оплата виробництва, розміщення і поширення соціальної реклами:

1. Оплата виробництва, розміщення і поширення соціальної реклами у соціально-рекламному просторі здійснюється на основі договорів.
2. У випадку перевищення обсягу замовлень на виробництво, розміщення і поширення соціальної реклами понад встановлені для такої реклами лімітами ефірного часу, основної друкованої чи електронної площі, обсягу виробництва, розміщення і поширення та при виникненні спорів - черговість виробництва, розміщення і поширення соціальної реклами визначається у порядку одержання рекламовиробником, ркламорозповсюджувачем оферт рекламодавців (замовників).
3. Які-небудь дії рекламовиробників і рекламорозповсюджувачів, що перешкоджають виробництву, розміщенню і поширенню соціальної реклами в межах, встановлених у статтях 12 і 13 цього закону, не допускаються.

Примітка. Ясна річ, я не ідеалізую певне законодавче врегулювання соцреклами, тому що ЗМІ зможе знайти як мінімум 3-и причини, щоби її не розповсюдити... Але певні правила руху, зрозуміло, що назріли і вони життєво-перспективно потрібні...Як фактор сталого розвитку суспільства...

Отже, щоби створити соціальній рекламі в Україні чудову репутацію і поштовх для інтенсивного розвитку, разом з усим іншим, необхідне передусім, виконання 7-ти таких умов :

1. Соціальна реклама має набути статусу державної благородної політики.
2. Соціальна реклама, як пропаганда загальнолюдських цінностей, не може і не повинна бути використана в політичних чи комерційних цілях.  
3. Соціальна реклама не повинна містити посилань на її спонсорів, творців чи їхній товарний знак (торгову марку/бренд/логотип), реквізити тощо. Окрім випадків, передбачених законодавством України.  
4. Соціальна реклама не повинна містити негативні чи депресивні компоненти, оскільки покликана " добрі почуття будити".  
5. Створення та виробництво соціальної реклами має бути чітко визначено Законодавством чи іншим нормативно-правовим актом і здійснюватися на основі кооперації і координації проблематики, видів, форм і жанрів та їх розміщення у ЗМІ.  
6. Соціальна реклама повинна бути цікавою, креативною, зрозумілою і спонукальною для людей.  
7. Необхідний Закон України "Про соціальну рекламу", який стимулював би її розвиток, регулюючи відносини у даній сфері.  

Ще одна примітка. Законопроектній роботі та основі даних міркувань передувало велике експертне дослідження, яке складається з 10 блоків-запитань.. Ось вони... І продовжити його пропонується нині усім присутнім... Анкет-експертиз вистачить...

І, насамкінець, спробуємо дати таке наукове тлумачення: соціальна реклама - це спеціальна інформація некомерційного змісту про загальнолюдські духовні, моральні, етичні, естетичні, громадські і родинні цінності, добрі традиції, бережливе ставлення до природи і довкілля, здоровий спосіб життя, екологічну безпеку тощо, яка створюється і поширюється у будь-якому виді та формі і спрямована на досягнення суспільно-благородних цілей задля цивілізованою людської поведінки.

Щоби ми і щодо нас ніколи не було поставлено запитання: "КУДИ ТИ ПЛИВЕШ? і "ТИ ЗНАЄШ, ЩО З НИМИ ЗАРАЗ ?"

© Бугрим В.В., 2006 www.bugrym.com ; www.socadver.org.ua